Гістероскопія

Гістероскопія – це мінімально інвазивний метод обстеження, який полягає в безпосередньому огляді порожнини матки з допомогою гістероскопа – тонкої трубки, якою заходиться в шийку матки з метою дослідження порожнини матки.

При проведенні гістероскопії розрізи не робляться. Гістероскоп вводиться через природні статеві шляхи: піхву, шийку матки, безпосередньо в матку. Для розширення порожнини матки (воно потрібне для того, щоб краще оглянути порожнину матки) через гістероскоп під тиском вводиться рідина або газ. Відеокамера й світловий датчик гістероскопа виводять на екран монітора збільшене в кілька разів зображення порожнини матки, шийкового каналу, отворів фаллопієвих труб. Гістероскопія може бути діагностичною або лікувальною.

В діагностичних гістероскопах, як правило, існує канал для введення додаткових інструментів: біопсійних щипців, ножиць, якими можна виконувати невеликі внутрішньоматкові втручання.

В середньому діагностична гістероскопія триває 10-20 хвилин, хірургічна (в залежності від виду операції) – від 20 хвилин до 1 години. Тривалість перебування в лікарні після гістероскопії залежить від об’єму втручання, але, звичайно, не перевищує 2-3 годин.

 

Діагностична гістероскопія використовується для діагностики проблем матки. А також для підтвердження результатів інших досліджень, наприклад, гістеросальпінгографія.

Оперативна гістероскопія використовується для лікування патологій, які було виявлено під час діагностичної гістероскопії.

  • Поліпи і міоми. Гістероскопія використовується, щоб видалити ці неракові новоутворення, виявлені в матці.
  • Спайки, також відомі як синдром Ашермана. Це рубцева тканина, яка може утворитися в матці і призвести до змін в менструальному циклі, а також до безпліддя. За допомогою гістероскопії лікар може знайти і видалити спайки.
  • Перегородки. Гістероскопія дає змогу визначити, чи є у вас у матці перегородки, вади розвитку матки (вроджені).
  • Аномальна кровотеча. За допомогою гістероскопії лікар може визначити причину важкої або тривалої менструації, а також кровотечі між менструаціями або після менопаузи. Абляція ендометрію є однією з процедур, коли гістероскоп, використовується для видалення оболонки матки для лікування певних причин тяжкої кровотечі.

Переваги гістероскопії

  • Нетривалий період перебування в лікарні.
  • Швидке одужання.
  • Менш травматичний спосіб.
  • Можливість уникнення гістеректомії.
  • Можливість уникнення «відкритої» абдомінальної хірургії.

Безпечність гістероскопії

Гістероскопія є відносно безпечною процедурою. Однак, як і при будь-якому типі операції, можливі ускладнення. При гістероскопії ускладнення виникають менш ніж в 1 % випадків і можуть включати: ризики, пов'язані з анестезією, інфекцію, сильну кровотечу, травми шийки матки, матки, кишечника і сечового міхура, внутрішньоматкові рубці.

Як проводиться гістероскопія?

Гістероскопія проводитися під загальною (внутрішньовенною) анестезією. Впродовж 6 годин до втручання (якщо воно буде відбуватись під загальною анестезією) Вас попросять не їсти й не пити. Перед процедурою необхідно буде здати ряд аналізів.

Що варто очікувати після процедури?

Якщо під час процедури використовуються загальна анестезія, Вам доведеться залишатися під наглядом лікаря протягом кількох перших годин. Після процедури Ви можете мати незначну вагінальну кровотечу протягом одного-двох днів, а також відчувати загальну слабкість. Однак, якщо ви відчуваєте будь-який з наступних симптомів, обов'язково зверніться до лікаря:

  • Лихоманка.
  • Сильний біль в животі.
  • Сильна вагінальна кровотеча або інші виділення.

Медичний центр Дамія обладнаний новим, сучасним обладнанням для гістероскопії (фірми Karl Stotz та Soring).

       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік обстежень, необхідних при підготовці до планової гістероскопії:

  • Група крові. Резус-фактор.
  • Загальний аналіз крові розгорнутий.
  • Обстеження на сифіліс (RW).
  • Обстеження на СНІД (антитіла  до ВІЛ).
  • Обстеження на гепатит В  HBsAg.
  • Бактеріоскопія піхвових виділень.
  • Цитологічне дослідження мазка з поверзні шийки матки і кервікального каналу.
  • Коагулограма.
  • Загальний аналіз сечі.
  • Біохімічний аналіз крові (АлАТ, АсАТ, загальний білірубін, загальний білок, креатинін, сечовина).
  • Цукор крові (глюкоза).
  • Ренгтенографія органів грудної клітки.
  • Електрокардіограма.