Якість яйцеклітин і якість ембріонів при ЕКЗ відіграє дуже важливу роль, значно впливаючи на успішністьзастосування цієї репродуктивної технології.
Яйцеклітина, ооцит – жіноча гамета – найбільша клітина людського організму, в якій зосереджений запас поживних речовин та енергії для подальшого розвитку ембріона. Саме від неї залежить вирішальна роль у формуванні ембріона, а згодом і в настанні довгоочікуваної вагітності.
Оцінка якості ооцитів є ключовим завданням у відборі яйцеклітин із найкращим потенціалом. Визначають них за морфологічними (кумулюсна маса, зрілість ядра, перше полярне тільце, мейотичне веретено поділу, розмір ооциту), цитоплазматичними (грануляція, вакуолі, ліпофусцинові тільця) та екстрацитоплазматичними (форма, колір, перивітеліновий простір) характеристиками.
Морфологічні зміни в ооцитах можуть бути результатом впливу різноманітних факторів, таких як вік і генетичні особливості організму жінки, а також протоколів стимуляції й умов культивування.
«Ідеальний» ооцит за морфологічними критеріями має цитоплазму «нормального вигляду», одне полярне тільце (Polar Body 1), відповідних товщин зону пелюціда (Zona Pellucida) та перивітеліновий простір (Perivitelline space).
Згідно Стамбульского консенсусу вчених ALPHA і клінічних ембріологів ESHRE, морфологічно оптимальним слід вважати ооцит, який має сферичну форму, однорідну напівпрозору цитоплазму, вільну від включень, що розташована в однорідній zona pellucida, і полярне тільце відповідного розміру. Такий ооцит знаходиться на стадії другого поділу мейозу (стадія М2) і є зрілим, тобто здатним до запліднення. Проте, необхідно зазначити, що процеси ядерного та цитоплазматичного дозрівання (матурації) ооцитів можуть відбуватися асинхронно.
Облік тільки морфологічних параметрів ооцита є недостатнім, щоб спрогнозувати якість та імплантаційний потенціал ембріона. Наявність першого полярного тіла не завжди являється критерієм зрілості яйцеклітини. За допомогою поляризаційного мікроскопа, візуалізуючи наявність веретена другого поділу мейозу, можна стверджувати, що ооцит знаходиться на стадїї метафази ІІ.
Ембріони, які отримані з ооцитів з чіткою візуалізацією веретена поділу, краще запліднюються, розвиваються та імплантуються, в порівнянні з яйцеклітинами, в яких веретено не візуалізується. Розташування мейотичного веретена по відношенню до першого полярного тіла також корелює з рівнем запліднення, дробленням ембріона та його якістю. Морфологія веретена ооцита також має взаємозв’язок з еуплоїдністю ембріона. Відповідно до світових даних, з яйцеклітин, в яких візуалізується чітке, правильної форми веретено, отримують більше еуплоїдних ембріонів, в порівнянні з ооцитами, в яких веретено візуалізується слабо або взагалі відсутнє.
Новинка в ембріології
Веретено поділу формується з мікротрубочок і є вкрай чутливим до змін температури.
Поляризаційний світловий незалежний від орієнтації мікроскоп, Polscope, використовується для зображення веретена поділу в живих ооцитах, що дозволяє здійснювати аналіз кінетики веретена поділу в життєвому циклі.
Одним із нових підходів оцінки морфофункціональної зрілості ооцитів є застосування поляризаційного мікроскопа з метою візуалізації веретена поділу. Численні дослідження, присвячені особливостям локалізації веретена поділу, показали прямий зв’язок з показниками запліднення і дроблення ембріонів. Зокрема, встановлено, що розташування веретена поділу відносно першого полярного тільця може служити прогностичним інструментом. В ооцитів з відхиленням розташування веретена поділу з позиції полярного тіла більше 90° зафіксовано нижчі відсотки запліднення та дроблення.
Більшість авторів згодна, що при нормальній візуалізації веретена поділу в зрілому ооциті можна передбачити темпи запліднення, дроблення і якість ембріонів. Тим не менш, результати впливу на імплантаційний потенціал та настання вагітності поки що суперечливі.
У медичного центрі «Дамія» проводиться попередня оцінка якості яйцеклітин за допомогою вмонтованого поляризатора. Дана техніка дозволяє ембріологам перевірити наявність і розташування веретеноподібної структури перед проведенням мікроманіпуляцій, спрогнозувати запліднення і дроблення даного ембріона. А це, у свою чергу, дасть ключ до розуміння важких і непояснених невдач ЕКЗ.